• ехоостеоскоп

    Ехоостеоскоп — медичний діагностичний прилад, який поєднує принципи остеоскопії (дослідження кісткової провідності звуку) та ультразвукової діагностики для оцінки стану кісток, зокрема їхньої щільності та структури.

  • ехомімія

    1. В лінгвістиці та психолінгвістиці — мимовільне повторення співрозмовником останніх слів або частини фрази, щойно почутої від партнера з метою підтвердження розуміння, вираження згоди або підтримки розмови.

    2. У клінічній психології та психіатрії — симптом, що проявляється у патологічному, автоматичному повторенні чужих слів або фраз (ехолалія), часто спостерігається при розладах аутистичного спектра, синдромі Туретта, кататонії та деяких інших станах.

  • ехометрія

    1. Метод вимірювання відстаней або визначення місцезнаходження об’єктів за допомогою аналізу часу між випромінюванням сигналу та поверненням його відбитого ехо-сигналу.

    2. Розділ акустики, який вивчає методи та пристрої для такого вимірювання.

  • ехолот

    1. Прилад для визначення глибини водойми, відстані до підводних об’єктів або рельєфу дна за допомогою випромінювання та прийому звукових (ультразвукових) хвиль, що відбиваються (лунають).

    2. Те саме, що гідролокатор — прилад для виявлення підводних об’єктів шляхом активного звуколокаційного обстеження водного середовища.

  • ехолокація

    Ехолокація — біологічна здатність деяких тварин (наприклад, кажанів, дельфінів) орієнтуватися в просторі та виявляти об’єкти за допомогою випромінювання звукових хвиль та аналізу їх відбитого луну (ехо).

    Ехолокація — технічний принцип або метод визначення місцезнаходження об’єктів за допомогою випромінювання радіо-, звукових чи інших хвиль і реєстрації сигналів, відбитих від цих об’єктів (застосовується в радіолокації, сонарі, ультразвуковій діагностиці).

  • ехолокаційний

    1. Пов’язаний з ехолокацією, тобто зі здатністю тварин (наприклад, кажанів, дельфінів) або технічних пристроїв визначати положення об’єктів у просторі за допомогою відбиття звукових чи ультразвукових хвиль.

    2. Призначений для здійснення або заснований на принципі ехолокації (про прилад, систему, сигнал тощо).

  • ехолокатор

    1. Біологічна система орієнтації в просторі, заснована на здатності тварин (наприклад, кажанів, дельфінів) випромінювати звукові сигнали та сприймати їх відбиття від перешкод для визначення розташування, форми та відстані до об’єктів.

    2. Технічний пристрій, що працює за аналогічним принципом, призначений для виявлення об’єктів, вимірювання глибини або відстані шляхом випромінювання звукових (частіше ультразвукових) хвиль і аналізу їхнього відлуння (наприклад, гідролокатор, сонар, ультразвуковий датчик).

  • ехолалія

    Патологічне повторення чужих слів або фраз, що спостерігається при деяких розладах мовлення та психічних захворюваннях (наприклад, при аутизмі або синдромі Туретта).

  • ехоконференція

    Ехоконференція — спеціалізована телеконференція (форум) у мережах Фідонет, присвячена обговоренню питань, пов’язаних із мережею Usenet, а також обміну новинами та повідомленнями між цими двома мережами.

    Ехоконференція — у широкому вжитку (особливо в 1990-х — на початку 2000-х років) синонімічна назва для будь-якої телеконференції або ехопоштової конференції в мережах Фідонет, тобто тематичного форуму для обміну повідомленнями між його підписниками.

  • ехоконтроль

    Ехоконтроль — власна назва української компанії, що спеціалізується на розробці та виробництві систем контролю та управління доступом, систем відеоспостереження та інших рішень у сфері безпеки.