1. Доклеювати, приклеювати щось до вже наклеєного, доповнювати наклеюванням.
2. Перен. Доробляти, доповнювати щось зроблене раніше, часто поспіхом або не дуже акуратно.
Словник Української Мови
1. Доклеювати, приклеювати щось до вже наклеєного, доповнювати наклеюванням.
2. Перен. Доробляти, доповнювати щось зроблене раніше, часто поспіхом або не дуже акуратно.
1. (у генетиці, біохімії) Такий, що здатен до специфічного взаємодоповнення та утворення зв’язку з іншою молекулою або структурою за принципом взаємної відповідності (наприклад, компліментарні нитки ДНК, компліментарні послідовності нуклеотидів).
2. (у біології, медицині) Стосовний системи білків (комплементу) крові, що бере участь у імунній відповіді організму.
3. (переносне значення) Такий, що взаємно доповнює когось або щось, створюючи гармонійну цілісність; синергійний (наприклад, компліментарні галузі економіки, компліментарні навички).
1. (про об’єкт) Такий, що був приєднаний, прикріплений або доданий до чогось за допомогою липкої речовини (клею, пластиліну тощо).
2. (переносно, розм.) Про людину або предмет, що з’явився несподівано, пристав, приєднався до когось або чогось, часто без запрошення.
1. Ввічливе, похвальне висловлювання, ласкаве зауваження на чиюсь адресу, що виражає схвалення, повагу або захоплення.
2. (заст.) Офіційна ввічлива промова, привітання або лист; формальна вистава поваги.
1. Приклеїтися, прилипнути до чогось, приставши до поверхні.
2. Перен., розм. Набридливо пристати до когось з чимось, докучити, досадити.
1. Ускладнення, перебіг чогось, що утруднює справу, робить її більш заплутаною.
2. У медицині — ускладнення, додаткове захворювання або патологічний стан, що розвинувся на тлі основної хвороби.
3. У техніці, механіці — складний пристрій, система або конструкція, що складається з багатьох взаємопов’язаних частин.
Комплювій — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської області.
Комплювій — власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, на берегах однойменної річки.
1. Прикріпити, приєднати до чогось, додавши ще один елемент за допомогою липкої речовини (клею, тіста, глини тощо).
2. Перен. Приєднати до вже існуючого, часто неорганічно або невідповідно до загального задуму.
1. (історичний термін) Таємна змова, змовницька угода між двома або більше особами, переважно політичного характеру, з метою здійснення ворожого акту проти держави, правлячої влади чи третьої особи.
2. (переносне значення) Прихована, інтриганська дія, спрямована на досягнення якоїсь користі шляхом обману чи підступу; інтрига, підступ.
1. У географії та картографії: вниз за течією річки, у напрямку до гирла від певної точки (протилежне до “вгорініж”).
2. У переносному значенні: далі, наступно, у подальшому викладі чи розвитку подій.