1. Ввічливе, похвальне висловлювання, ласкаве зауваження на чиюсь адресу, що виражає схвалення, повагу або захоплення.
2. (заст.) Офіційна ввічлива промова, привітання або лист; формальна вистава поваги.
комплімент
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А то навіть Володимир дуже дружелюбно до неї був усміхався та силувався розмовитись із нею і сказати їй якийсь комплімент або жарт; бо вона не показувала, що, мов, надає його братам перевагу над ним, і однаково симпатично одповідала Володимирові привітним осміхом і французькою каліченою мовою — однаково як йому, так і його братам. Тільки ж, як Зоя по-французьки лепетала сама аж надто зле, а розуміла французьку мову ще гірше, ніж говорила нею, то розмови між нею й пожильцями могли бувати хіба дуже первісні та лаконічні.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |