фейєрверкер

1. (істор., військ.) Унтерофіцерське звання в артилерійських підрозділах російської та деяких європейських армій XVIII–XIX століть, який відповідав за підготовку та проведення феєрверків (святкових вогневих шоу), а також за поводження з піротехнікою, сигнальними ракетами та освітлювальними засобами в бойових умовах.

2. (перен., заст.) Фахівець з влаштування феєрверків, піротехнік; людина, яка запускає феєрверки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. (True) |