Значення
- (Лінгвістика) –
В лінгвістиці та психолінгвістиці — мимовільне повторення співрозмовником останніх слів або частини фрази, щойно почутої від партнера з метою підтвердження розуміння, вираження згоди або підтримки розмови.
- (Психологія) –
У клінічній психології та психіатрії — симптом, що проявляється у патологічному, автоматичному повторенні чужих слів або фраз (ехолалія), часто спостерігається при розладах аутистичного спектра, синдромі Туретта, кататонії та деяких інших станах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ехомімія, р. ехомімії, д. ехомімії, з. ехомімію, о. ехомімією, м. ехомімії, к. ехоміміє