Значення
- (Біологія) –
Біологічна система орієнтації в просторі, заснована на здатності тварин (наприклад, кажанів, дельфінів) випромінювати звукові сигнали та сприймати їх відбиття від перешкод для визначення розташування, форми та відстані до об’єктів.
- (Техніка) –
Технічний пристрій, що працює за аналогічним принципом, призначений для виявлення об’єктів, вимірювання глибини або відстані шляхом випромінювання звукових (частіше ультразвукових) хвиль і аналізу їхнього відлуння (наприклад, гідролокатор, сонар, ультразвуковий датчик).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ехолокатор, р. ехолокатора, д. ехолокаторові, з. ехолокатор, о. ехолокатором, м. ехолокаторі, к. ехолокаторе