1. Стосовний до дактилографії, пов’язаний із нею; властивий дактилографії.
2. Призначений для дактилографії (наприклад, про прилад).
Словник Української Мови
1. Стосовний до дактилографії, пов’язаний із нею; властивий дактилографії.
2. Призначений для дактилографії (наприклад, про прилад).
Катафоричний (від грец. κατά — «вниз» і φόρος — «той, що несе») — такий, що посилає уперед, вказує на наступну інформацію в тексті або мовленні; виступає анафоричним засобом, але з орієнтацією на подальший контекст.
У лінгвістиці — такий, що стосується катафори, тобто використання мовного елемента (наприклад, займенника або прислівника), який отримує своє конкретне значення лише з наступного тексту (наприклад, у реченні «Коли він прийшов, Петро був уже вдома» займенник «він» є катафоричним посиланням на ім’я «Петро»).
1. Створений поєднанням дактиля та хорея як віршових розмірів; такий, що складається з чергування дактилічних та хореїчних стоп.
2. Який має ознаки або властивості, характерні одночасно для дактиля та хорея.
1. (у медицині) що сприяє виділенню поту; потогінний.
2. (у фізиці) що стосується катафорезу — руху позитивно заряджених частинок (катіонів) в електричному полі до катода.
1. (у фізиці, хімії) Пов’язаний з катафорезом — рухом колоїдних частинок у рідині під дією зовнішнього електричного поля у напрямку до анода (позитивного електрода).
2. (у медицині, косметології) Стосуючийся методу введення лікарських або косметичних речовин через шкіру або слизові оболонки за допомогою постійного електричного струму (електрофорезу), при якому позитивно заряджені частинки рухаються до негативного полюса (катода).
Відносний до синтетичного поліефірного волокна “дакрон”, що використовується у текстильній промисловості для виготовлення тканин, ниток, шнурів тощо.
1. (в електрохімії) Рух позитивно заряджених колоїдних частинок або іонів у розчині до катода під дією зовнішнього електричного поля.
2. (в медицині та косметології) Метод введення лікарських або косметичних речовин через шкіру або слизові оболонки за допомогою постійного електричного струму, при якому позитивно заряджені частиниці рухаються до негативного полюса (катода).
1. (заст.) Якийсь, певний, деякий (уживалося для позначення невизначеної особи чи предмета).
2. (діал.) Той самий, певний, відомий (уживалося для позначення конкретної, але не названої особи чи предмета).
1. У лінгвістиці — різновид анафори, засобу мовної зв’язності, коли займенник або інше замісне слово вживається в тексті раніше, ніж відповідне йому значуще слово (іменник), на яке воно посилається; випереджальна заміна.
2. У риториці та поетиці — стилістична фігура, що полягає у вживанні слова або виразу в переносному значенні заздалегідь, до того як буде вказано на предмет, до якого воно належить.
1. (у філософії та теології) Позначення Бога або абсолюту через позитивні визначення та атрибути, що стверджують, які якості йому притаманні (на противагу апофатичному, “від’ємному” богослов’ю).
2. (у лінгвістиці) Стосуючийся використання позитивних тверджень або афірмативних конструкцій для опису явища.