Древослів

Словник Української Мови

  • картвели

    Картвели — етнонім, що позначає групу народів картвельської мовної сім’ї, корінне населення Кавказу, до якої входять грузини, мегрели, свани та лазі.

    Картвели — загальна самоназва грузинського народу, що вживається поряд з терміном “грузини”.

    Картвели — представник або представниця будь-якого з народів картвельської групи.

  • дігтярство

    Дігтярство — вид ремесла, що полягає у виготовленні дьогтю (смолистої рідини) з деревної кори, соснових корінців або бересту шляхом сухої перегонки (піролізу).

    Дігтярство — історична назва поселення, промислу або місцевості, пов’язаної з виробництвом дьогтю.

  • картвел

    1. Представник грузинської нації, етнонім, яким грузини називають себе самі.

    2. Уроженець або житель історико-географічного регіону Картлі у Східній Грузії.

  • дігтярня

    1. Підприємство, де виробляють дьоготь шляхом сухої перегонки деревини; смолокурня.

    2. Приміщення або будівля такого підприємства.

  • картацький

    1. Стосовний до Картатів (Картатів-Брід) — села на Львівщині, що належить до цього населеного пункту або пов’язаний з ним.

    2. Стосовний до Картатів (Картатів-Гірка) — села на Львівщині, що належить до цього населеного пункту або пов’язаний з ним.

  • дігтярниця

    1. Жінка, яка займається виробництвом або продажем дьогтю; дьогтярка.

    2. Застаріла назва приміщення або промислового об’єкта, де виробляють дьоготь (дьогтярня).

  • картахенський

    1. Стосунковий до міста Картахена (Іспанія), пов’язаний з ним.

    2. Стосунковий до міста Картахена (Колумбія), пов’язаний з ним.

    3. Стосунковий до міста Картахена (Чилі), пов’язаний з ним.

    4. Стосунковий до міста Картахена (Філіппіни), пов’язаний з ним.

    5. Стосунковий до Картахенського протоколу (міжнародна угода з біобезпеки), що стосується біорізноманіття.

  • картатість

    1. Властивість за значенням прикметника “картатий”; наявність картавості у вимові.

    2. Рідкісне вживання як характеристика поверхні, вкритої картами (вибоїнами, нерівностями).

  • дігтярка

    1. Рідкість, суміш, що містить дьоготь або має властивості дьогтю.

    2. Розм. Про щось дуже погане, неприємне, неякісне (зазвичай про напій, їжу).

    3. Заст. Невелика бочка або посудина для зберігання чи перенесення дьогтю.

  • картатися

    1. (розм.) Сваритися, лаятися, ворогувати з кимось; вживається переважно у значенні взаємних дій.

    2. (заст.) Гомоніти, шуміти, галасувати; також — бурчати, нарікати.