Словник Української Мови
1. (діал.) Те саме, що даровита жінка — жінка, наділена талантом, обдарована особистість.
2. (заст.) Те саме, що дарувальниця — жінка, яка щось дарує, приносить у дар.
3. (заст., рел.) Назва одного з акафістів на честь Богородиці, в якому вона прославляється як подательниця (дарувальниця) благодаті.
1. (у геології) Пройти, подолати вивершину (вершину) гори, пагорба, піднятися на неї.
2. (переносно, книжн.) Дійти до найвищої точки, кульмінації в розвитку чогось; завершити, увінчати.
Даровинник — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
1. (про твір мистецтва, літератури тощо) Який досяг найвищої мистецької досконалості; бездоганний, ідеальний за формою та змістом.
2. (про майстерність, техніку виконання) Надзвичайно високий, доведений до досконалості; безпомилковий.
3. (заст., про людину) Який досяг вершин у майстерності, знаннях; вправний, досвідчений.
1. (діал.) Те саме, що даровизна — щось отримане безкоштовно, безоплатно, даром; безплатна послуга або робота.
2. (діал., заст.) Те саме, що даровиння — процес або факт безоплатного надання чогось, дарування.
3. (у спеціальному вжитку) Природна сировина, матеріал, що використовується для подальшої переробки або виготовлення чогось (наприклад, деревина як будівельна даровина).
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (Заст., рідк.) Те саме, що даровизна — безоплатне передавання, дарування чогось; дар, подарунок.
1. Різко, з силою виходити назовні, вириватися з середини чогось; вивергатися (про рідину, газ, вогонь тощо).
2. Робити різкі, несамовиті рухи тілом; корчитися, викручуватися (часто від болю, судорог або сильного емоційного збудження).
3. Перен. Виявлятися у різкій, нестриманій формі; прорватися назовні (про почуття, емоції).
4. Розм. Намагатися ухилитися від чого-небудь, уникати виконання обов’язків; відвертатися, викручуватися.
1. Сильно викривляти, перекручувати щось; надавати чомусь невластивої форми.
2. Різко або з силою виштовхувати, викидати з себе (наприклад, лаву, дим, воду).
3. Розмовне. Викликати блювання, рвати.
1. Безоплатне передавання майна або майнових прав від однієї особи до іншої, що оформлюється договором дарування.
2. Саме майно або право, що передається в такий спосіб; подарунок, дар.
1. (про рослини) Такий, що має виверчені (викривлені, зігнуті) гілки, стебла або листя; покручений, зігнутий.
2. (переносно, про людину) Дивний, ексцентричний, з химерними звичками або поведінкою; викривлений характером.