1. (про предмети, тканину тощо) Покриватися чимось, що вільно звисає; обвисати чимось.
2. (про людей) Вішати на себе щось у великій кількості; обвішуватися.
3. (перен., розм.) Набувати надмірної ваги, ставати товстим, обвислим.
-
завішувати
1. Покривати, закривати щось, спускаючи зверху тканину, завісу або інший матеріал.
2. Розташовувати, розвішувати щось (наприклад, прикраси, одяг) у великій кількості або на значній площі.
3. У техніці та будівництві: встановлювати, монтувати щось, що знаходиться у підвішеному стані (наприклад, підвісну стелю, конструкції).
-
завішування
1. Дія за значенням дієслова “завішувати” — покриття, прикриття чогось віссю, тканиною або іншим матеріалом, що звисає; розміщення чогось у вигляді вісел.
2. (у техніці, будівництві) Процес або результат встановлення, монтажу віконних чи дверних вікон, віконних рам, а також інших конструкцій, що закривають отвір.
3. (переносно) Навмисне ускладнення, затягування чи обтяження чогось (наприклад, процесу, питання) зайвими формальностями, деталями або перешкодами.
-
завішення
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (Заст., діал.) Дія за значенням дієслова «завісити»; прикріплення чогось у висячому положенні, розміщення на вішалці, гачку тощо; результат такої дії.
-
завішений
1. (про об’єкт) Такий, що знаходиться у підвішеному стані; прикріплений до чогось зверху так, що вільно розташовується нижче точки кріплення.
2. (перен., про стан, ситуацію) Нерозв’язаний, невирішений; такий, що перебуває в невизначеності або тимчасово відкладений.
3. (у техніці, комп’ютерних системах) Такий, що перестав реагувати на команди; стан, коли процес виконання програми або роботи пристрою зупинився через збій, але формально не завершився.
-
завішатися
завішатися — дієслово, яке вживається переважно в термінологічному контексті (наприклад, у техніці, будівництві) для позначення дії щодо себе: стати завішеним, опинитися в стані, коли щось (конструкція, механізм, елемент) закріплено або підвішено на своєму місці.
-
завішати
1. Покрити, обтяжити щось великою кількістю предметів, що звисають; обвішати.
2. Розташувати, розвісити щось у великій кількості на якійсь поверхні або просторі.
3. Закрити, затулити щось, повісивши на ньому якийсь предмет (наприклад, віконницю, картину).
-
завішаний
1. (Про людину) Такий, що має багато вішалок з одягом; перевантажений вішалками.
2. (Переносно) Заставлений, обвішаний різними предметами, що звисають або розташовані на стінах (наприклад, картинами, полицями тощо).
-
завішальник
Завішальник — особа, яка склала заповіт (завіщання) і розпоряджається своїм майном на випадок смерті; заповідач, спадкодавець.
-
завічно
1. На вічність, назавжди, безстроково; уживається для позначення дії або стану, що триває без кінця в часі.
2. (У паперовій роботі, документах) Так, що належить до архівного зберігання, має постійну (вічну) силу або призначене для довічного зберігання.