Словник Української Мови
1. Ставити перешкоду, перегородку на шляху чогось або когось, перекривати доступ до чогось.
2. Огороджувати, обносити огорожею, парканом тощо для відмежування або захисту ділянки землі.
3. Займати собою простір, перешкоджаючи вільному руху, проходу або огляду; заступати.
1. Дія за значенням дієслова “загороджувати” — створення перешкоди, перепони, огорожі на шляху чогось або когось.
2. Те, що служить перешкодою, загородою; сама огорожа, бар’єр.
3. (у військовій справі) Система інженерних споруд, загороджень (мінних полів, надолоб, дротяних загороджень тощо), призначених для ускладнення просування противника.
Призначений для загородження, створення перешкод або бар’єрів.
Який має властивість загороджувати, перешкоджати проходу або проїзду.
У військовій справі — призначений для оборони, захисту від просування противника (наприклад, загороджувальний вогонь).
1. Дія за значенням дієслова “загороджувати” — створення перешкоди, перепони на шляху чогось або когось.
2. Те, що служить перешкодою, перепоною; споруда, конструкція або предмети, якими щось загороджено (наприклад, інженерна споруда для захисту або оборони).
3. У медицині — патологічний стан, пов’язаний з повною непрохідністю (обструкцією) порожнистого органа, протоки тощо (наприклад, кишкова непрохідність).
1. Який огороджено, обнесено огорожею, парканом або іншою перешкодою для відокремлення від навколишнього простору.
2. Який перегороджено, закрито на шляху чимось, що утворює перешкоду для проходу або проїзду.
3. (У переносному значенні) Який зазнав перешкод, ускладнень у своєму розвитку, русі або реалізації.
1. Власна назва села в Україні, зокрема в Івано-Франківській та Львівській областях.
2. (рідко, застаріле) Те саме, що “огорожа” — огороджена ділянка землі, обнесена тином, парканом тощо.
1. Обернути себе чим-небудь, щільно покрити, прикрити (одягом, тканиною тощо).
2. Повернутися, завернути кудись, зайти кудись по дорозі.
3. Завернути, обернути щось навколо себе або навколо чогось іншого.
4. Розм. Зайнятися, захопитися чимось цілковито, поринути у щось.
1. Такий, що обгорнутий чимось, покритий чимось з усіх боків або зверху; закутаний, завернутий.
2. (У ботаніці) Про частини рослини (листя, пелюстки тощо), що мають краї, загнуті назовні або всередину.
3. (У географії, геології) Про рельєф, що має вигляд складок, хвиль; звивистий, хвилястий.
1. Обгорнути щось чимсь, покрити з усіх боків, завернути.
2. Повернути, зігнути, загнути край або частину чогось.
3. Повернути в інший бік, змінити напрям руху або розвитку.
4. (розм.) Зайти, завітати кудись на короткий час, звернути кудись по дорозі.
5. (розм.) Запропонувати або взяти з собою їжу, куплену в закладі громадського харчування.
1. Дія за значенням дієслова “загорнути” — процес обгортання чогось у щось, покриття одного предмета іншим шляхом огортання.
2. (у спеціальному вживанні) Власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.