1. (Про людину) Такий, що має загорнену голову або обличчя (наприклад, хусткою, платком).
2. (Переносно) Такий, що прихований, закритий від очей, оточений чимось, що заважає бачити або розгледіти.
Словник Української Мови
1. (Про людину) Такий, що має загорнену голову або обличчя (наприклад, хусткою, платком).
2. (Переносно) Такий, що прихований, закритий від очей, оточений чимось, що заважає бачити або розгледіти.
1. Розголоситися, почати голосно кричати, шуміти, заводити галас.
2. Розпочати щось з надмірним ентузіазмом або запалом, часто без достатнього обміркування.
1. Розпочати горлати, почати голосно кричати або верещати.
2. (переносно) Різко та голосно почати виступати з протестом, обуренням, гострою критикою; підняти галас на захист когось або чогось або з приводу чогось.
Загорланитися — почати горланити, підняти голос, закричати; заговорити голосно, з підвищеним тоном, часто з емоційним забарвленням (гніву, радості, збудження).
Загорланити — надати чомусь назву “Горлан”, зареєструвати під цією назвою (про торговельну марку, бренд).
1. Який знаходиться або діє за лінією горизонту, поза зоною прямої видимості (переважно про радіолокаційні системи, зв’язок або озброєння).
2. У переносному значенні: такий, що стосується віддаленого майбутнього або явищ, які ще не можуть бути повністю усвідомлені.
1. Який розташований або діє за лінією горизонту, поза зоною прямої видимості (переважно про радіолокаційні системи, зв’язок або озброєння).
2. У переносному значенні: такий, що спрямований у далеке майбутнє, передбачає довгострокові перспективи.
1. Стати гордим, почувати гордість; виявити гордість у поведінці, ставленні до когось або чогось.
2. Зазнатися, стати зарозумілим, пихатим через успіх, перевагу тощо; заноситися.
1. Стати гордим, почувати гордість; почати виявляти гордість у поведінці, ставленні до когось або чогось.
2. (переносно) Піднятися, вивищитися (про будівлі, гори тощо).
Загорділість — властивість загорділого, стан загорділої людини; гордовитість, пиха, зарозумілість.