загородження

[zɑɦorodʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “загороджувати” — створення перешкоди, перепони на шляху чогось або когось.

  2. Те, що служить перешкодою, перепоною; споруда, конструкція або предмети, якими щось загороджено (наприклад, інженерна споруда для захисту або оборони).

  3. У медицині — патологічний стан, пов’язаний з повною непрохідністю (обструкцією) порожнистого органа, протоки тощо (наприклад, кишкова непрохідність).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. загородження, р. загородження, д. загородженню, з. загородження, о. загородженням, м. загородженні, к. загородження

Більше записів