Словник Української Мови
1. Починати грати (на музичному інструменті), брати участь у виконанні музичного твору.
2. Викликати, спричиняти якісь відчуття, почуття, асоціації (часто про музику, звуки).
3. Набувати яскравого, насиченого відтінку, блиску; виглядати яскраво, переливчасто (про кольори, світло тощо).
4. Займатися чимось легковажно, несерйозно; поводитися незважливо, фліртувати.
5. У спорті: починати гру, робити перший удар, кидок тощо.
1. Дія за значенням дієслова “загравати”; початок гри на музичному інструменті або звуковідтворювальному пристрої.
2. Перен. Початок, перші прояви якоїсь діяльності, процесу або стану (наприклад, загравання вітру, загравання почуттів).
3. Перен. (Часто множина) Легковажне, несерйозне поводження з кимось, з чимось; флірт, кокетування, залицяння.
1. Відблиск, відсвіт, відблиск вогню або світла на небі, на обрії, на поверхні води тощо.
2. Переносно: яскравий, емоційний вияв чого-небудь (почуттів, подій).
3. Власна назва: історична назва українського літературно-мистецького та громадсько-політичного альманаху, виданого у Львові 1897 року.
1. (розм.) Набрати, накупити багато чогось, захопитися збиранням або придбанням у великій кількості, часто з відтінком жадібності або азарту.
2. (перен., розм.) Захопитися якоюсь діяльністю, справою, віддатися їй надмірно, з великим ентузіазмом.
1. Насильно відібрати, захопити чужу власність, майно, здобутки, заволодіти чимось шляхом грабежу.
2. Перен. Привласнити собі чужий творчий продукт, ідею, досягнення; плагіатувати.
1. Дія за значенням дієслова “заграбувати”; насильницьке захоплення, відбирання чужого майна, цінностей, території тощо, часто у великих масштабах або в ході військових дій.
2. (переносне значення) Безсовісне привласнення, присвоєння чогось у великому обсязі; розкрадання.
1. Який був захоплений, загарбаний силою, насильно привласнений (про територію, землю, майно тощо).
2. У переносному значенні: який був повністю поглинений, охоплений ким-чимсь, привласнений (про увагу, думки, почуття тощо).
1. (розм.) Захопитися, захопити щось у великій кількості, привласнити собі, часто нечесним шляхом.
2. (перен., розм.) Захопитися якоюсь діяльністю, справою, поринути у щось з надмірним завзяттям.
1. Захопити, заволодіти чужим майном силою або шляхом обману; відібрати, привласнити.
2. Розмірною посудиною (наприклад, граблями) зібрати, захопити щось сипке або розсипане в одну купу.
1. (розм.) З великими зусиллями, наполегливо дістатися кудись, вдертися на щось, залізти кудись.
2. (перен., розм.) З великими труднощами, часто нечесними способами, досягти високого становища, отримати вигідну посаду.