Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “загравати”; початок гри на музичному інструменті або звуковідтворювальному пристрої.
2. Перен. Початок, перші прояви якоїсь діяльності, процесу або стану (наприклад, загравання вітру, загравання почуттів).
3. Перен. (Часто множина) Легковажне, несерйозне поводження з кимось, з чимось; флірт, кокетування, залицяння.
Приклад 1:
А ще більше не знає він, що «жива» церква, то церква, якою справжні служителі Бога погорджують за її продажність і загравання з лукавим; на його думку, всі однакові. Петровський нічого не сказав на це, лише очі його наповнилися глибоким смутком.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”