• заграбати

    1. Різко схопити, захопити щось руками, часто з жадібністю або бажанням привласнити.

    2. Перен. Присвоїти, заволодіти чимось, що належить іншим або має бути розподілене, діючи швидко та егоїстично.

  • заграбастуватися

    1. (розм.) Зібратися, згуртуватися в одному місці, часто з метою спільного обговорення або дій; зібратися купкою.

    2. (перен., розм.) Зайнятися чимось інтенсивно, з головою поринути у якусь справу або процес.

  • заграбастувати

    1. Швидко та жадібно захопити, привласнити собі щось, часто всупереч правилам або моральним нормам.

    2. Різко схопити, вхопити щось руками (зазвичай про рух, що виражає жадібність або поспіх).

  • заграбастування

    1. Дія за значенням дієслова “заграбастувати” — захоплення, привласнення чужого майна, коштів або влади шляхом обману, насильства або зловживання службовим становищем.

    2. Результат такої дії — те, що було незаконно або нечесно захоплено, привласнено.

  • заграбастатися

    Заграбастатися — дієслово доконаного виду, розмовне, вживається з прислівником “до чого” або з прийменником “у” та знахідним відмінком. Означає: з великими зусиллями, наполегливістю дістатися до чогось, добратися до якоїсь мети, часто з негативним відтінком — проникнути кудись, влаштуватися десь нечесним шляхом або з великими труднощами.

  • заграбастати

    1. Розмовне, часто іронічне або несхвальне: захопити, привласнити собі щось, зазвичай швидко, жадібно або нечесно.

    2. Розмовне: схопити, взяти в руки щось з метою привласнення або утримання, часто зробити це грубо або неохайно.

  • заграбастання

    1. Дія за значенням дієслова “заграбастати”; захоплення, привласнення чужого майна, коштів, влади або території шляхом сили, обману або зловживання становищем.

    2. Результат такої дії; те, що заграбастано (майно, земля, кошти тощо).

  • заграбастаний

    1. Який був захоплений, привласнений нечесним шляхом, силою або спритністю; загарбаний.

    2. У переносному значенні: який був швидко схоплений, забраний або зайнятий кимось для себе (наприклад, про місце, предмет).

  • загоїтися

    Про рану, подряпину, ушкодження шкіри тощо: покритися новою тканиною, з’єднатися краями, зарубцюватися.

    Про кістку після перелому: зростися, з’єднатися.

    Перен. Про почуття, переживання, душевну рану тощо: втратити гостроту, стати менш болючим; заспокоїтися, затамуватися.

  • загоїти

    1. Запобігти появи або ліквідувати запалення, нагноєння в рані, викликавши її заживлення; залікувати.

    2. Покрити шкірою, новою тканиною місце поранення, ушкодження; заживити.

    3. Перен. Усуньти, згладити неприємні наслідки чого-небудь, спричинити забуття чогось болісного, прикрого.