1. Висловити погрозу комусь, намір завдати шкоди, зробити щось неприємне або покарати.
2. Служити ознакою чогось небезпечного, небажаного, що може статися; передвіщати небезпеку або лихо.
Словник Української Мови
1. Висловити погрозу комусь, намір завдати шкоди, зробити щось неприємне або покарати.
2. Служити ознакою чогось небезпечного, небажаного, що може статися; передвіщати небезпеку або лихо.
1. Висловлювання, дія або обставина, що попереджає про можливе настання чогось небажаного, небезпечного або про намір завдати шкоди; залякування.
2. Потенційна небезпека, реальна можливість настання негативних, руйнівних або небезпечних подій.
3. У міжнародному праві та політиці — офіційне попередження однієї сторони іншій про можливі негативні наслідки або санкції у разі певних дій.
Загрожуватися — дієслово, що вживається переважно в пасивному стані та означає: опинитися під загрозою, стати об’єктом загрози, опинитися в небезпечному становищі.
Загрожуватися — (застаріле) мати намір, збиратися щось зробити (часто із відтінком погрози).
1. Висловлювати погрозу кому-, чому-небудь; намагатися залякати, завдати шкоди.
2. Бути небезпечним для кого-, чого-небудь; нести в собі загрозу, небезпеку.
3. (у безособовому вживанні) Про можливість настання чогось небажаного, небезпечного.
1. Дія за значенням дієслова “загрожувати” — висловлювання погроз, намір заподіяти шкоду, зло або небезпеку кому-, чому-небудь.
2. (у спеціальному вживанні, перев. у множині) Потенційні небезпеки, ризики або виклики, що можуть негативно вплинути на стан, розвиток або безпеку когось або чогось (наприклад, національної безпеки, екологічної рівноваги).
1. Який належить до життя після смерті, існує або відбувається за межами земного буття; потойбічний.
2. Який стосується обрядів, звичаїв, уявлень тощо, пов’язаних зі смертю та життям після неї.
Загрипуватися — захворіти на грип, інфікуватися грипом.
1. (у техніці, про механізми) Раптово зупинятися через потрапляння стороннього предмета або заклинювання деталей, здебільшого з характерним звуком.
2. (переносно, про процес, справу) Різко припинятися, заходити в глухий кут, переставати функціонувати через виникнення перешкоди або проблеми.
Загримітися — дієслово, яке вживається переважно в діалектах української мови та означає: 1. Заплутатися, застрягти в чомусь (наприклад, у лісі, у терні).
Загримітися — 2. Заблукати, збитися з дороги, втратити орієнтацію в просторі.
Загримітися — 3. Переносно: зануритися, зануритися у щось (у думки, у роботу) настільки, що забути про все навколо.
1. Розпочати гриміти, почати видавати сильні, гучні звуки, схожі на грім або постріли.
2. Перен. Раптово набути широкої популярності, слави; прославитися.
3. Заст. Розпочати грізно говорити, лаяти когось; суворо виголосити.