• загрозити

    1. Висловити погрозу комусь, намір завдати шкоди, зробити щось неприємне або покарати.

    2. Служити ознакою чогось небезпечного, небажаного, що може статися; передвіщати небезпеку або лихо.

  • загроза

    1. Висловлювання, дія або обставина, що попереджає про можливе настання чогось небажаного, небезпечного або про намір завдати шкоди; залякування.

    2. Потенційна небезпека, реальна можливість настання негативних, руйнівних або небезпечних подій.

    3. У міжнародному праві та політиці — офіційне попередження однієї сторони іншій про можливі негативні наслідки або санкції у разі певних дій.

  • загрожуватися

    Загрожуватися — дієслово, що вживається переважно в пасивному стані та означає: опинитися під загрозою, стати об’єктом загрози, опинитися в небезпечному становищі.

    Загрожуватися — (застаріле) мати намір, збиратися щось зробити (часто із відтінком погрози).

  • загрожувати

    1. Висловлювати погрозу кому-, чому-небудь; намагатися залякати, завдати шкоди.

    2. Бути небезпечним для кого-, чого-небудь; нести в собі загрозу, небезпеку.

    3. (у безособовому вживанні) Про можливість настання чогось небажаного, небезпечного.

  • загрожування

    1. Дія за значенням дієслова “загрожувати” — висловлювання погроз, намір заподіяти шкоду, зло або небезпеку кому-, чому-небудь.

    2. (у спеціальному вживанні, перев. у множині) Потенційні небезпеки, ризики або виклики, що можуть негативно вплинути на стан, розвиток або безпеку когось або чогось (наприклад, національної безпеки, екологічної рівноваги).

  • загробний

    1. Який належить до життя після смерті, існує або відбувається за межами земного буття; потойбічний.

    2. Який стосується обрядів, звичаїв, уявлень тощо, пов’язаних зі смертю та життям після неї.

  • загрипуватися

    Загрипуватися — захворіти на грип, інфікуватися грипом.

  • загрипувати

    1. (у техніці, про механізми) Раптово зупинятися через потрапляння стороннього предмета або заклинювання деталей, здебільшого з характерним звуком.

    2. (переносно, про процес, справу) Різко припинятися, заходити в глухий кут, переставати функціонувати через виникнення перешкоди або проблеми.

  • загримітися

    Загримітися — дієслово, яке вживається переважно в діалектах української мови та означає: 1. Заплутатися, застрягти в чомусь (наприклад, у лісі, у терні).

    Загримітися — 2. Заблукати, збитися з дороги, втратити орієнтацію в просторі.

    Загримітися — 3. Переносно: зануритися, зануритися у щось (у думки, у роботу) настільки, що забути про все навколо.

  • загриміти

    1. Розпочати гриміти, почати видавати сильні, гучні звуки, схожі на грім або постріли.

    2. Перен. Раптово набути широкої популярності, слави; прославитися.

    3. Заст. Розпочати грізно говорити, лаяти когось; суворо виголосити.