Словник Української Мови
1. Зайняти простір великою кількістю предметів, речей, розташовувати їх безладно, у безладді, створивши нагромадження; захаращити.
2. Заповнити собою якийсь простір, перешкоджаючи рухові або огляду; заступити, затулити.
3. Перен. Обтяжити когось надмірною кількістю справ, обов’язків, інформації тощо.
Ставати заваженим, захаращеним, переповнюватися різними предметами, речами, які заважають вільно рухатися або використовувати простір.
Про людину або групу людей: скупчуватися, товпитися в великій кількості в одному місці, часто перешкоджаючи рухові.
Перенісне значення: накопичуватися у великій кількості (про справи, обов’язки, проблеми тощо), створюючи відчуття навантаженості.
1. Займати простір, розміщуючи багато предметів або речей, створюючи безлад, нагромадження.
2. Заважати, перешкоджати, закривати собою щось, робити непрохідним або важкодоступним.
3. (перен.) Надмірно обтяжувати когось роботою, обов’язками, справами.
Дія за значенням дієслова “загромаджувати”; накопичення, нагромадження речей, предметів у великій кількості, що займає багато місця або створює безлад.
Стан, коли простір (кімната, приміщення, територія) захаращений, заставлений багатьма предметами, що перешкоджає вільного пересуванню чи використанню.
У переносному значенні — надмірне наповнення чогось (наприклад, тексту, розкладу, програми) великою кількістю елементів, деталей або інформації, що ускладнює сприйняття або функціонування.
1. Дія за значенням дієслова загромаджувати; накопичення великої кількості предметів, що створює безлад, заважає рухові або перешкоджає нормальному використанню простору.
2. Стан, коли простір (кімната, вулиця, дорога тощо) захаращений, заставлений або завалений різними предметами, що перешкоджає вільному пересуванню чи діяльності.
3. Перен. Надмірне нагромадження, надлишок чого-небудь (наприклад, інформації, обов’язків), що ускладнює сприйняття або виконання.
Захоплений, зайнятий військовими силами противника; окупований.
Перевантажений, захаращений предметами, речами; заставлений, завалений.
Заповнений, переповнений ким-небудь або чим-небудь (про приміщення, простір тощо).
1. Абстрактний іменник, що означає наявність загрози, властивість бути загрозливим; небезпечність, зловісність.
2. У психології та соціальних науках — суб’єктивно сприйнята ступінь небезпеки, що виникає від об’єкта, ситуації або явища, яка викликає відчуття тривоги та спонукання до захисних дій.
У погрозливий спосіб; так, що виражає загрозу або попередження про можливу небезпеку.
1. Який містить у собі загрозу, виражає погрозу; грізний, погрозливий.
2. Який попереджає про небезпеку або шкідливі наслідки; застережливий.
1. (розм.) Заплутатися, заплутуватися в своїх погрозах або внаслідок погроз; втратити контроль над ситуацією через застосування погроз.
2. (перен., рідк.) Захопитися, надто захоплюватися погрозами на адресу когось або чогось, перейти межу в їх використанні.