загромадження

1. Дія за значенням дієслова загромаджувати; накопичення великої кількості предметів, що створює безлад, заважає рухові або перешкоджає нормальному використанню простору.

2. Стан, коли простір (кімната, вулиця, дорога тощо) захаращений, заставлений або завалений різними предметами, що перешкоджає вільному пересуванню чи діяльності.

3. Перен. Надмірне нагромадження, надлишок чого-небудь (наприклад, інформації, обов’язків), що ускладнює сприйняття або виконання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |