потьохкування

1. Діалетальне позначення процесу або стану, пов’язаного зі звуком «потьох», тобто тихого, ритмічного постукування, цокання або тріскотіння, що виникає, наприклад, від удару дрібних предметів один об один або об поверхню.

2. У переносному значенні — невиразна, тиха, монотонна розмова або обговорення чогось, що супроводжується неголосними звуками, схожими на постукування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |