Значення
-
Діалетальне позначення процесу або стану, пов’язаного зі звуком «потьох», тобто тихого, ритмічного постукування, цокання або тріскотіння, що виникає, наприклад, від удару дрібних предметів один об один або об поверхню.
-
У переносному значенні — невиразна, тиха, монотонна розмова або обговорення чогось, що супроводжується неголосними звуками, схожими на постукування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. потьохкування, р. потьохкування, д. потьохкуванню, з. потьохкування, о. потьохкуванням, м. потьохкуванні, к. потьохкування