постукування

[postukuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова «постукувати» — легке, повторюване або тривале стукання, удари чимось твердим по поверхні, що супроводжуються неголосними, короткими звуками.

  2. Звуки, що виникають від такої дії; легке, ритмічне стукання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. постукування, р. постукування, д. постукуванню, з. постукування, о. постукуванням, м. постукуванні, к. постукування

Більше записів