загрозливість

1. Абстрактний іменник, що означає наявність загрози, властивість бути загрозливим; небезпечність, зловісність.

2. У психології та соціальних науках — суб’єктивно сприйнята ступінь небезпеки, що виникає від об’єкта, ситуації або явища, яка викликає відчуття тривоги та спонукання до захисних дій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |