Втратити тонкість, чутливість, стати грубим, невихованим у поведінці або вдачі.
Стати грубим, жорстким, менш еластичним (про предмети, матеріали, частини тіла).
Стати більш суворим, різким, непохитним (про ставлення, характер, тон).
-
загрубіти
1. Стати грубим, неввічливим, нечемним у поводженні, втратити доброзичливість і вихованість.
2. Стати грубим, жорстоким, нечулим, втратити доброту і чуйність (про почуття, характер, ставлення).
3. Стати грубим, невитонченим, примітивним, втратити тонкість і культуру (про смаки, звички, поведінку).
4. Стати грубим на дотик, жорстким, шорстким, втратити м’якість і гладкість (про шкіру, тканину тощо).
-
загрубіння
Загрубіння — власна назва села в Україні, розташованого в Білоцерківському районі Київської області.
-
загрубілість
Загрубілість — властивість загрубілого, огрубілого; стан, коли щось стало грубим, шорстким, втратило тонкість або ніжність (наприклад, про шкіру, тканину, характер).
Загрубілість — конкретний вияв такої властивості; грубе, огрубіле місце, ділянка або ознака (наприклад, загрубілості на долонях, загрубілість у тоні).
-
загрубілий
1. Який став грубим, шорстким, втратив м’якість (про шкіру, тканину тощо).
2. Який став неввічливим, різким, нетактовним у поведінці або висловлюваннях.
3. Який став примітивним, невитонченим, втратив тонкість і чутливість (про почуття, смак, звички тощо).
-
загрубо
1. (діал.) Дуже грубо, неввічливо, різко (про манеру спілкування або поведінку).
2. (перен., діал.) Дуже погано, низької якості, неакуратно (про виконання роботи).
-
загрублий
1. (Про людину) Який має грубі, невиховані манери; нечемний, неввічливий.
2. (Про вчинок, поведінку, слова) Який виражає грубість, неввічливість; образливий, нетактовний.
3. (Перен., розм.) Про щось неприємне на дотик, погану якість; грубуватий, неакуратний.
-
загрублення
1. Дія за значенням дієслова “загрубіти” — стан, коли щось стає грубим, шорстким, втрачає гладкість або ніжність.
2. (Медицина, патологія) Патологічна зміна ділянки тканини організму, що характеризується втратою еластичності, потовщенням та з’ясуванням, часто внаслідок запалення або хронічного подразнення.
3. (Переносне значення) Втрата тонкощів, чутливості, старанності; опростіння, огрубіння (наприклад, почуттів, манер, смаку).
-
загрубий
Загрубий — який має властивість грубого, що стосується грубого, пов’язаний із грубим.
-
загромадитися
1. Накопичити багато речей, захаращити простір, зробити безладним через нагромадження предметів.
2. (перен.) Зайнятися надмірною кількістю справ, обтяжити себе великим обсягом роботи або обов’язків.