загробний

1. Який належить до життя після смерті, існує або відбувається за межами земного буття; потойбічний.

2. Який стосується обрядів, звичаїв, уявлень тощо, пов’язаних зі смертю та життям після неї.

Приклади вживання

Приклад 1:
В лівому вусі Дюфреня сразу жи пролунав загробний голосок: «Ето дурний знак, дядя, нада шото рішать…». Той іскоса глипнув на Андерсена і замітив, як в гущє усов Адольфа хіщно взблєснув золотий зуб.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”

Приклад 2:
I почула комуна загробний голос: — Друзi мої… винний… їй-богу, винний… Погода проклята… осiнь проклята… Же закричала: — Хлопцi, сюди!
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: прикметник () |