• загримати

    1. (діал.) Почати гриміти, залунати громом; загуркотіти.

    2. (перен., розм.) Почати голосно, суворо або сердито говорити, лаятися; залаяти, засварити.

  • загризтися

    1. (про тварин, особливо собак) Вдатися до гризні, почати гризтися між собою; впійматися зубами за щось і не відпускати.

    2. (переносно, розмовне) Завзято, наполегливо взятися за якусь справу, працю; заглибитися у щось.

    3. (переносно, розмовне) Вступити у затяту суперечку, сварку; з’їстися з кимось.

  • загризти

    1. Згризти, обгризти щось тверде, переважно зубами (про тварин).

    2. Розм. З’їсти, спожити їжу (часто поспіхом або з апетитом).

    3. Перен., розм. Викликати сильне роздратування, досаду; допекти, «з’їсти».

  • загризений

    1. Який має ознаки гризоти, пошкоджений гризінням; зі слідами зубів на поверхні.

    2. (перен., розм.) Про людину: зморщений, зі злісним, незадоволеним виразом обличчя.

  • загризатися

    1. (про тварин, особливо хижаків) Починати гризти, вгризатися в щось; нападати з метою вкусити або вбити.

    2. (переносно, розмовне) Запекло, з азартом братися за якусь справу, працю; заглиблюватися в щось.

    3. (переносно, розмовне) Вступати у запеклу суперечку, сварку; причеплятися з приводу чогось.

  • загризати

    1. Поступово роз’їдати, руйнувати поверхню чогось, зазвичай про іржу, кислоту, хімічні речовини або подібні фактори.

    2. Перен. Викликати тривогу, глибоке занепокоєння, сумніви або докори сумління, які невпинно турбують (про думки, почуття).

    3. Рідк. Починати гризти, смикати зубами.

  • загривок

    Частина шиї тварини або людини, що розташована між потилицею та спиною, здебільшого ззаду.

    У тварин — ділянка шиї, де росте грива або довша шерсть.

    У технічній термінології — виступ, прилив або спеціально сформована частина деталі для її захоплення, кріплення або з’єднання.

  • загрибки

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (у множині, розм.) Застаріла або діалектна назва для грибів, зібраних для засолювання або маринування; заготовлені гриби.

  • загребущий

    Який прагне заволодіти чим-небудь, захопити для себе; жадібний, корисливий.

    Який прагне охопити, втягнути в себе, поглинути (переносно).

  • загребтися

    1. (розм.) Загорнутися, закутатися в одяг або постільну білизну, часто з метою зігрітися або сховатися.

    2. (перен., розм.) Зануритися, заглибитися в якусь справу, стан або почуття (наприклад, у роботу, у власні думки).