1. Згризти, обгризти щось тверде, переважно зубами (про тварин).
2. Розм. З’їсти, спожити їжу (часто поспіхом або з апетитом).
3. Перен., розм. Викликати сильне роздратування, досаду; допекти, «з’їсти».
Словник Української Мови
Буква
1. Згризти, обгризти щось тверде, переважно зубами (про тварин).
2. Розм. З’їсти, спожити їжу (часто поспіхом або з апетитом).
3. Перен., розм. Викликати сильне роздратування, досаду; допекти, «з’їсти».
Приклад 1:
Роз’їсти — тут: загризти («якби ті де пес надибав, та й би роз’їв»). Розказ — наказ, розпорядження.
— Зеров Микола, “Камена”