Словник Української Мови
1. Який викликає сильне роздратування, виснаження або знесилення через тривале, набридливе повторення дій, явищ, звуків тощо; надокучливий, виснажливий.
2. Який перебуває у стані крайнього фізичного або психічного виснаження, змученості від тривалого, напруженого або одноманітного процесу.
3. Уживається як лайливий вираз для посилення емоційного забарвлення мови, що може вказувати на високу ступінь ознаки, зазначену в попередньому слові (наприклад, “задовбаний холод”, “задовбана робота”).
Задобіддя — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
1. Намагатися здобути чиюсь прихильність, розташування або доброзичливе ставлення лестощами, подарунками, послугами або іншими засобами; залицятися, улещувати.
2. (переносно) Ставати більш добрим, лагідним, спокійним (про погоду, природні явища тощо).
1. Робити когось добрим, лагідним, сприятливо налаштованим, зазвичай через улесливість, подарунки, послуги тощо.
2. (переносно) Зменшувати силу, інтенсивність чогось (наприклад, задобряти біль, голод).
1. Намагатися здобути чиюсь прихильність, розташування або згоду на щось лестощами, подарунками, послугами або іншими засобами, що мають спричинити доброзичливе ставлення.
2. Умовляти, улещувати когось, щоб утихомирити чи заспокоїти, особливо після сварки або непорозуміння.
1. Намагатися здобути чиюсь прихильність, розташування або згоду на щось шляхом лестощів, подарунків, послуг або інших приємних для цієї особи дій.
2. Умовляти, утихомирювати когось, особливо того, хто сердиться або незадоволений, задовольняючи його бажання або вимоги.
1. Дія за значенням дієслова “задобрювати” — набуття чиєїсь прихильності, розташування або згоди шляхом подарунків, лестощів, поступок тощо.
2. Результат такої дії; подарунок, послуга або вчинок, спрямовані на здобуття чиєїсь ласки.
1. Який піддається задобрюванню; такий, що його можна задобрити, привернути на свій бік подарунками, послугами, лестощами тощо.
2. Який є результатом дії задобрювати; отриманий шляхом задобрювання.
1. Дієслово доконаного виду, що означає здобути чиєїсь прихильності, розташування або доброзичливості шляхом певних дій, подарунків, лестощів тощо; заслужити чиюсь ласку.
2. (У розмовному вживанні) Улагодити стосунки, пом’якшити чиюсь неприязнь або гнів, зазвичай через поступки або спеціальні зусилля.
1. Здобути чиюсь прихильність, розташування або згоду на щось за допомогою подарунків, лестощів, послуг або інших дій, що спрямовані на виклик позитивних емоцій.
2. Зробити когось сприятливо налаштованим, улеслити, угамувати (часто стосовно осіб або навіть тварин).