1. (про птахів, особливо курчат) Почати клювати корм; набути звички їсти самостійно.
2. (переносно, розмовне) Почати розуміти, засвоювати щось; “доклюватися” до суті справи.
-
закльовуватися
1. (про тварин, переважно про собак) Схопити один одного зубами за кльовці (ікла), впійматися зубами за кльовці; вступити в бійку, в хапа́ння.
2. (переносно, розмовне) Вплутатися у взаємні суперечки, образи, гостру словесну перепалку; вступити у завзяту, запеклу суперечку.
-
закльовувати
1. (спец.) Щільно закривати, затискати кльовою (спеціальною затискою, засувкою).
2. (перен., рідк.) Міцно закривати, затуляти щось, роблячи важкодоступним.
-
закльований
Закльований (від дієслова “закльовувати”) — такий, що перебуває під дією заклинання, магії; зачарований, заворожений.
-
заклубочуватися
1. (розм.) Заплутуватися, ускладнюватися, ставати заплутаним, незрозумілим (про думки, плани, справи тощо).
2. (перен., розм.) Глибоко замислюватися, заглиблюватися у власні роздуми, втрачаючи зв’язок із реальністю або зосередженість на чомусь іншому.
-
заклубочування
1. (мед.) Патологічний процес утворення клубків (заплутаних згустків) у кровоносних судинах, що призводить до порушення кровотоку; тромбоз.
2. (перен.) Процес ускладнення, заплутування чогось, перетворення на важкий для розв’язання клубок (наприклад, заклубочування стосунків, ситуації).
-
заклубочитися
1. (діал.) Заплутатися, ускладнитися, набути хаотичного, незрозумілого характеру (про думки, розмову, справу тощо).
2. (діал.) Завитися, звитися у клубки (про дим, хмари, кучері тощо).
-
заклубочений
1. (Про волосся, пряжу, нитки тощо) Що переплутався, збився у клубки, заплутався.
2. (Перен., розм.) Заплутаний, складний для розуміння; незрозумілий, неясний.
-
заклуботатися
заклуботатися — почати клуботатися, заворушитися, заворушитися з метою чогось, заходитися, заквапитися.
-
заклуботати
1. (дієслово) Почати клуботати, заходитися, загавитися коло чогось, заклопотатися.
2. (дієслово, розм.) Почати швидко й енергійно робити щось, заходитися, затурбуватися.