Словник Української Мови
1. Зменшувально-пестливе від слова “дощ” — невеликий, слабкий дощ, часто короткочасний.
2. (перен., розм.) Про дрібні, часті краплі або бризки рідини, що падають з чогось (наприклад, з гілок після сильного дощу, з поливальної машини).
3. (перен., розм.) Про щось, що падає часто та дрібно, нагадуючи краплі дощу (наприклад, дощик іскр, конфетті, листя).
1. Центральна установа в Російській імперії XVIII століття, що відала державними доходами, збором податків, соляними промислами, монетним справою та наглядом за торгівлею.
2. У царській Росії — судовий орган для розгляду справ про державні майнові злочини (наприклад, розтрати).
1. (про органічні речовини) Перетворюватися на камінь, твердіти, набувати властивостей каменя; каменіти.
2. (переносно) Ставати нерухомим, застигати, завмирати (переважно від сильних почуттів або здивування).
1. Зменшувальна форма до “дошка”: невелика тонка пластина з дерева, металу чи іншого твердого матеріалу, зазвичай прямокутної форми.
2. Невелика табличка, пластина з написом, позначенням або для письма (наприклад, у школі чи як інформаційний носій).
3. Назва різних тонких пластинчастих предметів, деталей (наприклад, в анатомії — кісткові дощечки, в техніці — контактна дощечка).
4. У кулінарії: тонкий пласт тіста, м’яса, риби або невелика дерев’яна підставка для сервірування.
1. Перетворюватися на камінь, набувати твердості, властивості каменю (про речовини, матеріали).
2. Ставати нерухомим, застигати, завмирати (про живі істоти, частини тіла, а також про почуття, вираз обличчя тощо).
3. Ставати жорстоким, безжалісним, нечутливим (про серце, душу, характер людини).
1. Річкове або озерне плоскодонне судно, збудоване з дощок, що використовувалося для перевезення вантажів та людей (застаріле).
2. Великий човен, витесаний або вирізаний з цільного стовбура дерева (застаріле).
3. Рідкий дощовий хмарочос, що утворюється під час зливи, коли потік води падає з хмари, але не досягає землі, випаровуючись у повітрі (у метеорології).
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Львівській області, у складі Самбірського району.
1. Атмосферні опади у вигляді крапель води, що випадають з хмар на земну поверхню.
2. Переносно: щільний потік, велика кількість чогосинько, що падає або сиплеться (наприклад, дощ іскр, куль, листів).
3. У техніці: пристрій для розпилення рідини або система, що імітує падіння дощу (наприклад, дощ у поливальній установці).
1. Який містить багато каміння, покритий камінням; кам’янистий.
2. Який за своїми властивостями (твердістю, структурою тощо) нагадує камінь; дуже твердий, щільний.
1. Дія за значенням дієслова “дошіптувати”; завершення шепоту, дозіптування чогось.
2. (у лінгвістиці, фольклористиці) Текст, що додається до основного тексту замовляння, казки тощо під час його виконання або переказу, часто пошепки; фінальна частина замовляння.