Словник Української Мови
Буква
1. Атмосферні опади у вигляді крапель води, що випадають з хмар на земну поверхню.
2. Переносно: щільний потік, велика кількість чогосинько, що падає або сиплеться (наприклад, дощ іскр, куль, листів).
3. У техніці: пристрій для розпилення рідини або система, що імітує падіння дощу (наприклад, дощ у поливальній установці).
Приклад 1:
Крізь сито дощ весінній цідить, і дяк запалює свічки. Та їхать ми ще не готові, й баси нам нетерпляче тнуть.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
:7/и№ш╚їn гєгr·П╬Н├╘~tdzК7QFх■Ё№ш▄=GчFсъ(╚їn вН├╘Q╣sН├єг#╘Q╣OF ЭЗид▄┐▐ Э.съ(▄╛гєг#╚┼ЗигpїdzК7/и№ш Д е-QEПт ∙PЮ█НjA■в?ўGЄй(ж┤ИЗ ъ╣ї8дYccЕu’╪╨Т#чcлc╨цГ,`р╚ач iY╤>√кч╘тЖtU▄╠бIтЪ’Е╛ьиЁ┬Г<@d╩А √ЕxБ┴ХЇ▄)VX┘╢лйo@i ╤AС2:Н├К ─#Х9щєjJ(м¤l─╡¤И■tэ ┘▒c▀∙╒_Ь$╢уZР`МОЫGЄй(ж│R╠@Тj/╢[` 99щ═9оaG╪╥аoBidЮ(ИHкOLЪxЮ3"╚еV╧ИцК∙r+cоiЖЄ▄ ╚894┐iГy_5wТ3╨QЎ╗Б№ф┌N╧Яm╢