• зажерний

    1. Який має надмірну жадібність, ненажерливість; жадібний, ненаситний.

    2. Який виражає жадібність, ненаситність або свідчить про них.

  • зажерливість

    Надмірна прагнення до наживи, матеріальних благ, багатства, що супроводжується небажанням ділитися та готовністю отримувати все більше, часто шляхом експлуатації інших; ненаситність, жадібність.

    Ненаситне бажання їжі, обжерливість.

  • зажерливо

    1. Надмірно, понад міру, з ненаситністю (про споживання їжі).

    2. Перен. Дуже інтенсивно, з великою жадібністю, наполегливо (про прагнення чогось, засвоєння інформації тощо).

  • зажерливий

    1. Який прагне захопити, привласнити собі щось у надмірній кількості, виявляє ненаситну жадібність до матеріальних благ, багатства.

    2. Надмірно прагнучий до їжі та пиття, ненаситний, обжерливий.

    3. Перен. Надмірно інтенсивний, наполегливий, невгамовний у виявленні якоїсь якості або прагненні до чогось (наприклад, про погляд, бажання).

  • зажера

    1. (діал.) Місце, де річка або струмок підмиває берег, утворюючи заглиблення або вирву; обрив, урвище на березі водойми.

    2. (діал.) Крутий, стрімкий схил, яр; глибокий яр, провалля.

    3. (перен., рідко) Небезпечна, ризикована ситуація або становище, з якого важко вибратися; халепа.

  • зажеліпати

    Зажеліпати — діалектне дієслово, що означає почати жалібно плакати, голосно вити або скиглити (про тварину, зокрема про собаку).

    Зажеліпати — у переносному значенні: почати нудно та нав’язливо скаржитися, благати або докучати проханнями.

  • зажеврітися

    Зажеврітися — почати жевріти, розпалатися, набути яскраво-червоного кольору, як у розжареного вугілля.

  • зажевріти

    1. Почати жевріти, розпалатися до червоного або білого світіння (про вугілля, метал тощо).

    2. Перен. Раптово виникнути, спалахнути, загорітися (про почуття, стан, явище).

  • зажеврілість

    Зажеврілість — властивість зажеврілого матеріалу (наприклад, деревини, вугілля) тривалий час горіти без полум’я, лише тліючи та виділяючи тепло.

    Зажеврілість — стан, коли щось розпечене до червоного або білого світіння; розжареність, розпеченість.

    Зажеврілість (переносно) — внутрішня напруженість, прихована інтенсивність почуттів, стану або процесу, готового виявитися.

  • зажеврілий

    1. Який набув вигляду жеврика (вугілля, що тліє без полум’я); почервонілий від жара, розпечений до червонястого кольору.

    2. Переносно: який викликає сильне почуття, хвилювання; палкий, запальний (про погляд, почуття тощо).