1. Який має надмірну жадібність, ненажерливість; жадібний, ненаситний.
2. Який виражає жадібність, ненаситність або свідчить про них.
Словник Української Мови
1. Який має надмірну жадібність, ненажерливість; жадібний, ненаситний.
2. Який виражає жадібність, ненаситність або свідчить про них.
Надмірна прагнення до наживи, матеріальних благ, багатства, що супроводжується небажанням ділитися та готовністю отримувати все більше, часто шляхом експлуатації інших; ненаситність, жадібність.
Ненаситне бажання їжі, обжерливість.
1. Надмірно, понад міру, з ненаситністю (про споживання їжі).
2. Перен. Дуже інтенсивно, з великою жадібністю, наполегливо (про прагнення чогось, засвоєння інформації тощо).
1. Який прагне захопити, привласнити собі щось у надмірній кількості, виявляє ненаситну жадібність до матеріальних благ, багатства.
2. Надмірно прагнучий до їжі та пиття, ненаситний, обжерливий.
3. Перен. Надмірно інтенсивний, наполегливий, невгамовний у виявленні якоїсь якості або прагненні до чогось (наприклад, про погляд, бажання).
1. (діал.) Місце, де річка або струмок підмиває берег, утворюючи заглиблення або вирву; обрив, урвище на березі водойми.
2. (діал.) Крутий, стрімкий схил, яр; глибокий яр, провалля.
3. (перен., рідко) Небезпечна, ризикована ситуація або становище, з якого важко вибратися; халепа.
Зажеліпати — діалектне дієслово, що означає почати жалібно плакати, голосно вити або скиглити (про тварину, зокрема про собаку).
Зажеліпати — у переносному значенні: почати нудно та нав’язливо скаржитися, благати або докучати проханнями.
Зажеврітися — почати жевріти, розпалатися, набути яскраво-червоного кольору, як у розжареного вугілля.
1. Почати жевріти, розпалатися до червоного або білого світіння (про вугілля, метал тощо).
2. Перен. Раптово виникнути, спалахнути, загорітися (про почуття, стан, явище).
Зажеврілість — властивість зажеврілого матеріалу (наприклад, деревини, вугілля) тривалий час горіти без полум’я, лише тліючи та виділяючи тепло.
Зажеврілість — стан, коли щось розпечене до червоного або білого світіння; розжареність, розпеченість.
Зажеврілість (переносно) — внутрішня напруженість, прихована інтенсивність почуттів, стану або процесу, готового виявитися.
1. Який набув вигляду жеврика (вугілля, що тліє без полум’я); почервонілий від жара, розпечений до червонястого кольору.
2. Переносно: який викликає сильне почуття, хвилювання; палкий, запальний (про погляд, почуття тощо).