Словник Української Мови
Буква
1. Який прагне захопити, привласнити собі щось у надмірній кількості, виявляє ненаситну жадібність до матеріальних благ, багатства.
2. Надмірно прагнучий до їжі та пиття, ненаситний, обжерливий.
3. Перен. Надмірно інтенсивний, наполегливий, невгамовний у виявленні якоїсь якості або прагненні до чогось (наприклад, про погляд, бажання).
Приклад 1:
1859 Трандафиль і Свиня Свиня пропхалась у садок; Усюди треба їй, ледачій, Усунуть свій зажерливий роток, Бо сказано — Свиня і робить по-свинячи; В багні куйовдилась, ще й на квітник прийшла Між квітами пориться; А посередині Трандафиль там цвіла, Хороша, повна — любо подивиться. Свиня до неї тиць — і кинулась назад, — Знайшла понура клад — Обиду превелику: Трандафиль поколола пику.
— Котляревський Іван, “Енеїда”