1. (розм.) Починати закушувати, вживати їжу після спиртного або разом з ним.

2. (перен., розм.) Додавати щось додатково, зайве до вже достатнього, часто з негативним відтінком.

1. Їсти щось невелике після напою (особливо алкогольного) або перед основною їжею для апетиту.

2. Розм. Їсти швидко, на ходу, перекушувати.

3. Заст. Починати куштувати їжу, приступати до їди.

Закуштуватися — захлинутися, задихнутися від потрапляння рідини або їди в дихальні шляхи під час пиття чи їди.

Закуштуватися — перен. замовкнути, зупинитися, несподівано перервати свою мову від сильного зворушення, ніяковості, здивування тощо.

1. (діал.) Почати куштувати, спробувати на смак; заїсти щось невеликою кількістю їжі після напою (наприклад, горілки).

2. (перен., рідк.) Почати відчувати, зазнавати щось (часто неприємне).

Закуштратися — діал. (перев. західні діалекти) — почати куштратися, сваритися, чіплятися один до одного, вступати в дрібну суперечку або перепалку.

1. (розм.) Почати куштрати, тобто почати їсти, перекусити, закусити.

2. (перен., розм.) Почати критикувати, причепитися до когось з приводу дрібниць, “відкусити” частину чогось.

Закушпелитися — уживатися, ставати придатним для вживання про продукти харчування, які потребують певного часу для настоювання, дозрівання або ферментації після приготування (наприклад, про домашні вина, наливки, квашені овочі тощо).

Закушпелитися — перенісне значення: про людину — ставати справжнім майстром, досвідченим фахівцем у якійсь справі в результаті тривалої практики; набувати життєвого досвіду, мудрості.

Закушпелити — ужити вираз “Куш-пелі” (від нім. “Kuschpel”, “Kuschpelchen” — жартівливе звертання до товариша) як заклик до спільної діяльності, згуртування або для створення настрію; заохотити когось до чогось або залучити до справи цим вигуком.

Закушпелити — жартома назвати когось “кушпелем” (товаришем, приятелем), використовуючи це слово як дієслово для позначення акту товариського звернення чи жартівливого встановлення контакту.