Закуцьорблений — такий, що має вигляд, форму або положення, схожі на кільце, гачок або завиток; зігнутий, закручений, звивистий.
-
закутулятися
Закутулятися — дієслово, що означає: 1. Щільно загорнутися, закутатися в одяг або тканину (наприклад, у плащ, ковдру), часто з метою захиститися від холоду або приховати обличчя.
Закутулятися — дієслово, що означає: 2. Переносно: замкнутися в собі, ізолюватися від навколишнього світу, оточити себе непроникним заслоном мовчання, таємничості або неспілкування.
-
закутуляти
Закутуляти — дієслово, що означає загорнути, обернути щось у тканину, папір або інший матеріал, часто з метою приховати або захистити.
Закутуляти — у переносному значенні: заплутати, ускладнити думку, розмову або справу, навмисно роблячи її незрозумілою.
Закутуляти (розм.) — заховати, прибрати з очей, зробити непомітним.
-
закутуватися
1. Щільно загортатися, закутувати себе в одяг, ковдру, шаль тощо, щоб зігрітися або сховати частини тіла.
2. Перен. Ізолювати себе від зовнішнього світу, оточуючи себе певним середовищем, атмосферою або занурюючись у власні думки та переживання.
-
закутувати
1. Щільно загортати, обмотувати когось або щось у тканину, одяг тощо, часто з метою захисту від холоду або приховування форми.
2. Перен. Окутувати, охопити щось повністю (про явища природи або абстрактні поняття, наприклад, темряву, туман, таємничість).
-
закутування
Закутування — дія за значенням дієслова “закутувати”, тобто обгортання, загортання когось або чогось у щільну тканину, одяг тощо, часто з метою захисту від холоду або приховування.
Закутування — у переносному значенні: обмеження свободи, волі, активності когось; створення умов, що перешкоджають розвитку або прояву чогось.
-
закутуваний
1. (Про людину) Такий, що має зв’язки з кримінальним світом, дотримується в’язничних звичаїв та законів; кримінально авторитетний, “зв’язаний”.
2. (Переносно) Такий, що дотримується певних суворих, часто неофіційних, правил або обмежень; зв’язаний обіцянками, зобов’язаннями.
-
закуття
1. Віддалена, захована частина приміщення або простору, закуток; місце, де можна сховатися, заховати щось.
2. Затишне, укрите місце; затишок, де можна відпочити або поговорити наодинці.
3. (переносно) Віддалена, глуха місцевість, глушина, провінція.
4. (переносно) Захований, потаємний куточок душі, серця, свідомості; внутрішній світ людини.
-
закуточок
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “закуток”: невеликий, затишний куток, часто відокремлений або захований від очей.
2. Переносно: віддалене, малодоступне або маловідоме місце, часто з відтінком затишку або ізоляції.
3. У переносному значенні: внутрішній, інтимний світ почуттів, думок або спогадів людини.
-
закуток
1. Невеликий, затишний куток, захищене від очей місце, часто з відтінком тепла та усамітненості.
2. Віддалена, глуха місцевість, захолустя, відокремлений куточок чогось.
3. Заставлений або загромождений кут у приміщенні, часто зі збереженими речами; закуття.