Словник Української Мови
Квадратид — власна назва вигаданої геометричної фігури, що поєднує властивості квадрата та піраміди (тетраедра), часто використовується в художніх творах, науковій фантастиці або як уявний об’єкт для ілюстрації геометричних концепцій у багатовимірних просторах.
Квадратид — у математичній фантастиці та популяризації науки: гіпотетичний стереометричний об’єкт, двовимірна проекція якого є квадратом, а тривимірна — правильним тетраедром.
Який має масу два кілограми.
1. Геометрична фігура на площині, правильний чотирикутник, у якого всі сторони рівні й усі кути прямі.
2. Результат множення числа на саме себе; друга ступінь числа.
3. Ділянка місцевості, обмежена двома парами паралельних вулиць, що перетинаються, у плануванні міста.
4. Військова форма шикування підрозділу, за якої вояки розташовані по чотири в ряд на певній відстані один від одного.
5. Спеціальна форма, прямокутна або квадратна ділянка, на якій розміщуються об’єкти для дослідження, спостереження або вирощування (наприклад, у археології, ботаніці).
6. Старовинна російська міра площі, що дорівнює квадратній сажні (близько 4,55 м²).
Який має два кути або утворений двома кутами.
1. (геометрія) Який стосується квадранта — чверті кола або площини, обмеженої двома взаємно перпендикулярними прямими (осями координат).
2. (астрономія, історія) Який стосується астрономічного інструменту квадранта, призначеного для вимірювання кутів.
3. (анатомія) Який має форму чверті кола або сектора; розташований у певному квадранті (наприклад, про поділ черевної порожнини).
1. Математичний та геометричний термін для позначення однієї з чотирьох частин (секторів), на які площину ділять дві взаємно перпендикулярні осі (наприклад, осі координат). Координатна площина має чотири квадранти, які нумеруються проти годинникової стрілки, починаючи від верхнього правого сектора.
2. Історичний астрономічний та геодезичний інструмент у формі чверті кола з поділками, призначений для вимірювання вертикальних кутів (наприклад, висоти світил над горизонтом).
3. У переносному значенні — будь-який предмет, ділянка чи сектор, що має форму чверті кола або круга.
4. У сучасній техніці та інформатиці — одна з чотирьох частин (полів) діаграми, графіка чи екрана, розділеного двома перпендикулярними лініями.
1. (діал.) Двічі, у двох місцях або на двох ділянках (про оранку, сівбу тощо).
2. (діал.) Удвічі, у два рази більше.
1. (астрономія) Одиниця вимірювання плоских кутів, що дорівнює одній четвертій частині кола (90 градусам або π/2 радіан); прямий кут.
2. (історія, архітектура) У давньоримській архітектурі — велика квадратна або прямокутна площа, подвір’я, оточене колонадами, часто частина терм або громадських будівель.
3. (історія, географія) У Стародавньому Римі — назва однієї з чотирьох адміністративних областей, на які було поділено місто Рим за часів Сервія Туллія.
1. Який має два крила (у 1 знач.), з двома крилами.
2. Який має дві бічні частини, відгалуження, виступи тощо, що нагадують крила.
3. У назвах організмів: що належить до ряду комах із однією парою крил (наприклад, мухи, комарі).
1. Мешканець або уродженець міста Квадрана (Квадран) в Італії.
2. Заст. Монета вартістю в чверть (квартал) якоїсь грошової одиниці, зокрема чверть талера або чверть гульдена, що перебували в обігу на українських землях у минулому.