квадрат

1. Геометрична фігура на площині, правильний чотирикутник, у якого всі сторони рівні й усі кути прямі.

2. Результат множення числа на саме себе; друга ступінь числа.

3. Ділянка місцевості, обмежена двома парами паралельних вулиць, що перетинаються, у плануванні міста.

4. Військова форма шикування підрозділу, за якої вояки розташовані по чотири в ряд на певній відстані один від одного.

5. Спеціальна форма, прямокутна або квадратна ділянка, на якій розміщуються об’єкти для дослідження, спостереження або вирощування (наприклад, у археології, ботаніці).

6. Старовинна російська міра площі, що дорівнює квадратній сажні (близько 4,55 м²).

Приклади вживання

Приклад 1:
Може, винен рядок безликий, Бо лишився мені для ока Тільки неба квадрат невеликий. Ані сіяти, ні орати, Тільки з року в рік без надії Мушу брати в цьому квадраті Барви, образи і події.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Отже, кінетична енергія тіла, що рухається поступально дорівнює п оловині добутку маси цього тіла на квадрат його швидкості. Проінтегруємо співвідношення dAd m =υυ вздовж деякої траєкторії від точки 1 до точки 2 в яких швидкість тіла 1υ і 2υ відповідно: ∫∫ = 2 1 2 dAdm 1 υ υ υυ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Момент інерції тіла відносно довільної осі можна розрахувати, викори с- тавши теорему Штейнера: момент іне р- ції aJ тіла відносно довільної осі a дорів- нює сумі моменту ін е- рції cJ тіла відносно паралельної до неї осі ca , що проходить ч е- рез центр мас С тіла, і добутку маси тіла m на квадрат відстані d між цими осями (рис. 21): 2mdJJ ca += .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |