Хірургічна операція, що полягає у розтині (розрізі) абсцесу для створення відтоку гною.
-
абсцестонзилектомія
Абсцестонзилектомія — хірургічна операція, що полягає в одночасному видаленні мигдалика (тонзилектомія) та розтині й дренуванні паратонзилярного абсцесу (гнійника), який утворився в навколишніх тканинах.
-
абтермінальний
1. (у геології) що розташований або відбувається в напрямку від берега вглиб суходолу, у протилежному напрямку до термінального (наприклад, про рух льодовика, насування материкового льодовикового щита).
2. (у біології, про тип росту) що характеризується наростанням або подовженням з основи, коли нові клітини утворюються біля основи органу, а не на його верхівці.
-
абузус
1. У медицині та психології — неправильне, надмірне або шкідливе використання чогось, зловживання (наприклад, лікарськими препаратами, психоактивними речовинами, алкоголем).
2. У праві — зловживання правом або службовим становищем, вчинення дій, які суперечать закону або суспільним інтересам, виходячи з корисливих мотивів.
3. У загальному вживанні — грубе порушення, зловживання довірою, моральними нормами або соціальними відносинами.
-
абукумаліт
Абукумаліт — рідкісний мінерал, фосфат кальцію та натрію з групи апатиту, який вперше був знайдений у Японії та названий на честь японського геолога Абукуми.
-
абунданція
1. У католицькій церкві — коротка молитва, яку священик читає після причастя під час меси.
2. У переносному значенні — короткий додаток, невелике доповнення до чогось сказаного або зробленого.
-
абхазія
Абхазія — власна назва, що позначає регіон на південно-західному Кавказі, узбережжя Чорного моря, який за міжнародним правом визнається автономною республікою у складі Грузії, але з 1990-х років є фактично самопроголошеною та частково визнаною державою, контрольованою владою Республіки Абхазія.
Абхазія — історико-географічна область, батьківщина абхазького народу, що має давню історію та культуру.
-
абхазько-адигейський
1. Який стосується абхазької та адигейської мов, культур або народів, що об’єднані спорідненістю в межах абхазо-адигської (західнокавказької) мовної сім’ї.
2. Який характеризує спільні риси, властивості або взаємини між абхазьким та адигейським етносами.
-
авангардистка
1. Жінка, яка є представницею авангардизму — напряму в мистецтві, що відкидає традиційні форми та шукає нові, радикальні засоби художньої виразності.
2. Жінка, яка діє або прагне бути на передньому краї, у перших рядах у якійсь сфері діяльності, галузі знань, суспільному русі тощо; новаторка, піонерка.
-
авангардистський
1. Стосовний до авангардизму, властивий йому; такий, що належить до авангардизму.
2. Пов’язаний з авангардистами, характерний для них; такий, що належить авангардистам.