1. Піддаватися спокусі, вдаватися до чогось забороненого або небажаного; піддаватися звабі.
2. (розм.) Захоплюватися кимось або чимось, віддаватися якомусь заняттю або почуттю надто палко, без міри.
-
заманювати
1. Приваблювати, спокушати когось чимось приємним, бажаним або вигідним, щоб він прийшов у певне місце або зробив щось.
2. Хитрощами, обіцянками або іншими способами привертати когось з метою заподіяння шкоди, захоплення в полон тощо.
3. Перен. Викликати бажання, спокушати, вабити (про щось абстрактне: ідею, мрію, спогади).
-
заманювання
1. Дія за значенням дієслова “заманювати” — спокусливі обіцянки, умовляння або інші способи, спрямовані на те, щоб привабити когось у певне місце або схилити до чогось, часто з прихованими негативними намірами.
2. У кримінальному праві та повсякденному вжитку — протиправна дія, що полягає у використанні обману, обіцянок вигоди або інших способів для того, щоб спонукати особу (часто неповнолітню) до ізоляції, викрадення або вчинення проти неї злочину.
-
заманутися
1. (дієслово) Почати манутися, завабитися, заманитися; приваблюватися чимось, захопитися чимось настільки, що виникає бажання це отримати або досягти.
2. (дієслово, розм.) Забажати чогось, заздрити комусь через бажання мати те саме; заздрити.
-
заманливість
Властивість того, що приваблює, спокушає, здається принадним, бажаним.
Привабливість, принадність чогось, що викликає бажання мати це або скористатися цим.
-
заманливо
Прислівник, що означає: привабливо, спокусливо, так, що викликає бажання чогось, здається принадним.
-
заманливий
1. Такий, що приваблює, спокушає своєю принадністю, приємним виглядом або властивостями; принадний, привабливий.
2. Привабливий, бажаний, що викликає сильне прагнення чогось; спокусливий.
3. (У переносному значенні) Такий, що викликає довіру, але насправді обманливий, небезпечний; облудний.
-
заманка
1. Те, що заманює, приваблює когось; принада, спокуса.
2. Пристрій для приманювання та вилову птахів або тварин; пастка.
3. У рибальстві — штучна принада (блешня, мушка тощо) для лову риби.
4. У переносному значенні — хитрість, підступ, обманливий прийом для залучення когось у невигідну ситуацію.
-
заманиха
1. Рослинна отрута, яку використовують для приманювання та отруєння шкідливих комах, зокрема мух.
2. Рід отруйних грибів родини мухоморових, до якого належать мухомор червоний та близькі до нього види; застосовується як засіб для винищення мух.
-
заманитися
Заманитися — дієслово, що означає захопитися чимось, віддатися якомусь заняттю або стану з надмірним запалом, часто з відтінком негативного значення (наприклад, заманитися грою, розмовами).
Заманитися — рідковживане значення: потрапити в пастку, опинитися в обмані або небезпеці через власну легковірність або захоплення.