заманка

[zɑmɑnkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Те, що заманює, приваблює когось; принада, спокуса.

  2. Пристрій для приманювання та вилову птахів або тварин; пастка.

  3. У рибальстві — штучна принада (блешня, мушка тощо) для лову риби.

  4. У переносному значенні — хитрість, підступ, обманливий прийом для залучення когось у невигідну ситуацію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заманка, р. заманки, д. заманці, з. заманку, о. заманкою, м. заманці, к. заманко

Більше записів