Словник Української Мови
Замальовання — дія за значенням дієслова “замальовувати”, тобто покриття поверхні фарбою, барвником або іншим кольоровим матеріалом з метою змінити її колір, приховати щось або створити художнє зображення.
Замальовання — результат такої дії; місце, ділянка або слід на поверхні, які були покриті фарбою або барвником.
Замальовання (у техніці живопису, реставрації) — навмисне покриття частини оригінального твору, зображення або напису новим шаром фарби для його приховування або виправлення.
Покритий фарбою, мальовкою; розмальований.
Який має сліди малювання, фарби; забруднений фарбою.
У техніці малювання: покритий попереднім, підготовчим шаром фарби або тону.
1. У недостатній кількості, менше, ніж потрібно; недостатньо.
2. Недостатньо для досягнення якоїсь мети, не відповідає вимогам або очікуванням.
3. (У поєднанні з інфінітивом) Недостатньо для того, щоб щось зробити або відбулося.
1. Прислівник, що вживається для вираження майже повної, але все ж неповної реалізації дії або стану; означає “майже”, “ледь не”, “трохи не дотягуючи до чогось”.
2. Уживається для підсилення значення майже здійсненої дії, часто з відтінком скаргу, досади чи здивування через незначну відмінність від очікуваного повного результату.
1. (діал.) Те саме, що замалий — дуже малий, недостатній за розміром або кількістю.
2. (у значенні прислівника, діал.) Занадто мало, недостатньо.
1. Такий, що є недостатнім за розміром, обсягом або кількістю; надто малий, менший від потрібного.
2. (У значенні прислівника) Недостатньо, замало.
1. (розм.) Ставати макітрим, набувати ознак макітри (про людину).
2. (перен., розм.) Ставати зарозумілим, зазнаватися, почувати себе надто важливою особою.
1. (діал., заст.) Замкнути, зачинити на замок або засув; закрити доступ до чогось.
2. (перен., розм.) Приховати, заховати щось, зробити недоступним для очей або розуміння; затаїти.
1. (про людину) Який замкнувся у собі, став неспілкувальним, відлюдкуватим через важкі переживання, невдачі або постійне перебування на самоті; замкнутий, понурий.
2. (переносно, про місце, приміщення) Відокремлений, глухий, далекий від людського життя; закутний.
Замайструватися — дієслово, яке вживається переважно в розмовній мові та означає: почати майструвати, захопитися процесом виготовлення чи ремонту чогось власними руками, зануритися в цю діяльність.