замакітрений
[zɑmɑkitrɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
(про людину) Який замкнувся у собі, став неспілкувальним, відлюдкуватим через важкі переживання, невдачі або постійне перебування на самоті; замкнутий, понурий.
-
(переносно, про місце, приміщення) Відокремлений, глухий, далекий від людського життя; закутний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. замакітрений, р. замакітреного, д. замакітреному, з. замакітреного, о. замакітреним, м. замакітренім