1. Привабити, принадити когось, спонукати до приходу або наближення за допомогою обіцянок, хитрість або інших засобів.
2. У переносному значенні: спокусити, звабити на щось, викликати бажання чогось.
Словник Української Мови
1. Привабити, принадити когось, спонукати до приходу або наближення за допомогою обіцянок, хитрість або інших засобів.
2. У переносному значенні: спокусити, звабити на щось, викликати бажання чогось.
Замандюритися — діалектне дієслово, що означає засмагати, ставати смаглявим, темніти від сонця (про шкіру людини).
1. Покрити себе фарбою, забруднитися фарбою або чимось подібним.
2. Перен. стати менш помітним, яскравим, виразним; злитися з фоном, загубитися серед інших подібних.
1. Покрити поверхню фарбою, розфарбувати, зафарбувати щось.
2. Недбало, швидко намалювати щось, зобразити на папері, полотні тощо.
3. Перен. Приховати, зробити непомітним, затушувати якісь недоліки, вади.
1. Дія за значенням дієслова “замалювати” — покриття поверхні фарбою, фломастером, олівцем тощо, часто з метою приховання чи знищення попереднього зображення або тексту.
2. Результат такої дії — місце, ділянка або саме зображення, яким щось замальовано; часто використовується щодо пошкоджених або відреставрованих ділянок живопису, графіки, стін.
3. У переносному значенні — навмисне приховування, зглажування негативних явищ, фактів, проблем, подавання їх у вигіднішому, ніж насправді, світлі.
1. Ставати покритим малюнком, фарбою або іншими матеріалами для малювання; покриватися слідами малювання.
2. Поступово зображатися, виникати на поверхні (про малюнок, образ, візерунок).
3. Перен. Ставати менш виразним, чітким; розмиватися, стиратися (про спогади, враження, образи).
1. Покривати поверхню чогось малюнком, фарбою або іншим кольоровим матеріалом; розмальовувати.
2. Закривати, приховувати щось, наносячи поверх шару фарби, крейди тощо; зафарбовувати.
3. Перен. Свідомо уявляти, представляти собі щось у привабливому, перебільшено доброму вигляді; ідеалізувати.
1. Дія за значенням дієслова “замальовувати” — покриття поверхні фарбою, кольором або малюнком; нанесення малюнка, що закриває, перекриває щось.
2. Результат такої дії — те, що намальоване поверх чогось, щоб закрити, приховати або виправити.
3. У художній практиці — попередній, ескізний нарис, легкий намір форми або композиції на полотні чи папері.
Такий, що може бути замальований, покритий малюнками або фарбою.
Такий, що призначений для замальовування (наприклад, про малюнок, контур, розмальовку).
У переносному значенні: такий, що може бути прихований, затушований, відведений убік (про думки, спогади тощо).
1. Дія за значенням дієслова “замальовувати” — покриття поверхні фарбою, барвником або іншим кольоровим матеріалом; нанесення кольору на щось.
2. Попередній, швидкий нарис або ескіз, виконаний для закріплення основної композиції, ідеї, кольорових сполучень перед створенням основного художнього твору.
3. У графіці та живописі — початковий, часто схематичний етап роботи над картиною, коли в загальних рисах визначаються форми, об’єми та світлотінь.
4. У реставраційній справі — технічний прихований заповнення фарбою пошкоджених ділянок живопису з метою підготовки до подальшого тонування та доопрацювання.