1. Піддаватися маринуванню, тривалий час перебувати в маринаді для набуття певних смакових якостей (про продукти харчування).
2. Перен., розм. Затримуватися, залишатися десь на довгий час; засиджуватися.
Словник Української Мови
1. Піддаватися маринуванню, тривалий час перебувати в маринаді для набуття певних смакових якостей (про продукти харчування).
2. Перен., розм. Затримуватися, залишатися десь на довгий час; засиджуватися.
1. Піддавати продукти харчування (переважно м’ясо, рибу, овочі) обробці маринадом — сумішшю оцту, рослинної олії, спецій, прянощів тощо — для надання їм певного смаку, аромату, соковитість або для довшого зберігання.
2. Перен., розм. Навмисно затримувати, відтягувати виконання чогось, затримувати когось на довший час.
1. Який був підданий маринуванню — тривалому витримуванню в спеціальному розчині (маринаді) для надання певного смаку, аромату або для консервації (про продукти харчування).
2. У переносному значенні: який довгий час перебуває в незмінному стані, положенні або на одній посаді, затриманий у своєму розвитку.
1. (від дієслова “замарити”) у стані мрійливості, задумливості; так, що свідомість частково відключена від реальності через втому, замисленість або інші причини.
2. (переносно) нечітко, розмито, без чітких контурів (про зображення, спогади тощо).
1. (про людину) Який перебуває в стані мрійливості, задумливості, поглинутий своїми думками або фантазіями.
2. (переносно, про вигляд, погляд тощо) Такий, що виражає мрійливість, відсутність, відірваність від реальності.
Заманіритися — діалектне дієслово, що означає заманіжитися, тобто забаритися, затриматися, завагатися, витрачаючи час на щось непотрібне або марне.
Заманячітися — діалектне дієслово, що означає стати манячим, тобто почати здаватися нечітким, розмитим, блудним (про зір, обриси предметів тощо), часто через втому, сонливість або віддаленість.
Заманячіти — дієслово, що означає почати манячити, ставати манливим, привабливим, спокусливим; викликати бажання, нетерпіння оволодіти чимось або опинитися десь.
Заманячитися — діалектне дієслово, що означає забаритися, затриматися, загаятися, витратити зайвий час на щось.
Заманячити — у народній творчості (зокрема в колядках) означає: зачарувати, привабити, принаджувати своєю красою або співом.