1. (від дієслова “замарити”) у стані мрійливості, задумливості; так, що свідомість частково відключена від реальності через втому, замисленість або інші причини.
2. (переносно) нечітко, розмито, без чітких контурів (про зображення, спогади тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. (від дієслова “замарити”) у стані мрійливості, задумливості; так, що свідомість частково відключена від реальності через втому, замисленість або інші причини.
2. (переносно) нечітко, розмито, без чітких контурів (про зображення, спогади тощо).
Відсутні