Словник Української Мови
1. Який має ознаки метання, кидання; такий, що характеризується різкими, нестійкими рухами або змінами.
2. У літературознавстві: такий, що стосується літературного жанру або прийому, заснованого на коротких, часто фрагментарних, імпресіоністичних записах спостережень, думок або нарисів (наприклад, заметана проза).
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. (заст. та діал.) Те саме, що заметіль; сильний снігопад з вітром, хуртовина, завірюха.
1. (діал.) Невелика купа, стіжок сіна, соломи або іншого сільськогосподарського матеріалу, складена на полі для просушування; копиця, стіг.
2. (перен., рідко) Те, що накопичилося, нагромадилося у великій кількості; купа, нагромадження.
1. (діал.) Загорнутися, закутатися в одяг або тканину так, щоб повністю сховати тіло або обличчя.
2. (перен., рідк.) Заховатися, сховатися від когось або чогось, ізолюватися.
1. (у техніці, металургії) Замінити один метал іншим шляхом осадження з розчину його солей, використовуючи різницю в електрохімічних потенціалах; покрити шаром іншого металу.
2. (у хімії, фізиці) Зайняти місце одного елемента, іона або частинки іншим у результаті хімічної реакції або фізичного процесу, витіснити.
3. (переносно, книжн.) Заступити когось або щось, зайняти чиєсь місце, функцію, виконувати ту саму роль.
1. (про людину або тварину) Напружитися, завмерти в якійсь незвичній або незручній позі, часто від напруження, зусилля або сильного зосередження.
2. (переносно, розм.) Надмірно напружитися, намагаючись щось зробити або досягти чогось; дуже постаратися.
1. Різко припинити рух, залишитися нерухомим, застигнути в якійсь позі (часто від сильного почуття, переляку, зосередженості).
2. Припинити діяти, функціонувати; зупинитися (про механізми, процеси, явища).
3. Перестати чутися, звучати; стихнути (про звуки, музику, голоси).
4. (перен.) Зупинитися в розвитку, припинити життя; завмерти.
Замертвітися — дієслово, яке вживається переважно в термінологічному контексті (наприклад, у медицині, біології) для позначення процесу втрати життєвих функцій, переходу в стан смерті; загинути, померти (про організм, тканини, клітини).
Замертвітися — у переносному значенні: втратити рухливість, активність, енергію; стати бездіяльним, інертним, нежиттєздатним (про явища, процеси, установи тощо).
Втратити свідомість, знепритомніти; впасти в непритомність.
Перен. стати нерухомим, завмерти (від сильного переживання, здивування тощо).
Перен. втратити життя, активність; завмерти, застигнути (про діяльність, життя).
1. У такому стані, що нагадує смерть; без свідомості, без ознак життя (впасти, лежати).
2. Дуже сильно, до непритомності, до втрати свідомості (втомитися, напитися).
3. Рішуче, категорично, беззастережно (відмовитися, заперечити).