1. Помічати, звертати увагу на когось або щось, усвідомлювати наявність або особливість.
2. Робити зауваження, вказувати на щось, зокрема з метою дорікання або критики.
3. (рідк.) Робити позначки, відмічати щось письмово або іншим способом.
-
заметільниця
Заметільниця — жіночий персонаж української міфології, дух заметілі, що з’являється у вигляді жінки з довгим розпущеним волоссям, яка літає в хуртовині та заводить людей у бездоріжжя.
Заметільниця — жінка або дівчина, яка працює на керівній посаді, бере активну участь у громадському житті та ініціює важливі зміни; лідерка, новаторка (переносне значення, що виникло в сучасному вживанні).
-
заметільний
1. Який має властивість заметілі, що замітає, заносить снігом; сніговий, заметливий.
2. Який нагадує заметіль своєю швидкістю, стрімкістю або хаотичністю; бурхливий, шалений.
-
заметіль
1. Сильний снігопад, що супроводжується різким вітром, який піднімає сніг з землі та утруднює видимість; хуртовина, буран.
2. (переносно) Бурхливий потік, стрімкий натиск чогось, хаотичний рух, метушня (наприклад, подій, думок, вражень).
-
заметь
1. (діал.) Невелика снігова заметіль, завивання снігу вітром, що утворює невисокі сугроби або заносить сліди.
2. (діал.) Сніговий намет, сніговий навіс, утворений вітром на якомусь виступі або перешкоді.
3. (діал., рідк.) Те саме, що заметіль.
-
заметушня
Заметушня — власна назва, що походить від слова “метушня” і використовується для позначення місця, де відбувається суєта, метушня, активна діяльність або безлад.
Заметушня — власна назва, що може вживатися як неофіційна, образна назва населеного пункту, мікрорайону, вулиці або іншого об’єкта, де завжди панує метушня, кипіння життя.
Заметушня — власна назва, яка може використовуватися як назва літературного твору, художнього фільму, вистави тощо, центральною темою якого є зображення суєти, метушні, активних подій.
-
заметушитися
1. Почати метушитися, засуєтитися, закрутитися в метушні, кинутися в різні боки з поспіхом і збудженням.
2. Розпочати інтенсивну, часто безладну діяльність, заклопотатися через якусь справу або подію.
-
заметуватися
1. (про сніг, пісок, листя тощо) Підніматися вітром, лягати хвилями, смугами; замітатися.
2. (розм.) Починати метушитися, поспішати, активізувати дії через збудження або необхідність швидко щось зробити.
-
заметувати
1. Розгрібати, розкидати метлою або іншим знаряддям, прибираючи сміття, сніг тощо.
2. Перен. Швидко рухатися, проходити, залишаючи за собою слід або охоплюючи простір (про вітер, хуртовину, пил тощо).
3. Розм. Швидко йти або їхати, мчати кудись.
4. Розм. Поширюватися, охоплювати (про почуття, думки).
-
заметування
1. Дія за значенням дієслова заметувати — прибирання, очищення поверхні за допомогою мітли або щітки.
2. (перен.) Приховування, знищення слідів чого-небудь (наприклад, злочину).
3. (техн.) Процес з’єднання деталей шляхом нанесення розплавленого металу (припою) без оплавлення самих деталей.