заметь

1. (діал.) Невелика снігова заметіль, завивання снігу вітром, що утворює невисокі сугроби або заносить сліди.

2. (діал.) Сніговий намет, сніговий навіс, утворений вітром на якомусь виступі або перешкоді.

3. (діал., рідк.) Те саме, що заметіль.

Приклади вживання

Приклад 1:
Яким заметь это и спросил: — Что, небого, може, и у тебе дытына е? — Было, да Господь себе взял.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |