• замивання

    1. Дія за значенням дієслова “замивати” — навмисне зменшення чіткості, контрастності зображення або відео, як правило, з метою приховання певних деталей або об’єктів.

    2. (перен., публ.) Навмисне ускладнення розуміння суті події, явища або інформації через їх нечіткий, розмитий, маніпулятивний опис; спроба відвернути увагу або приховати правду за допомогою неконкретних формулювань.

  • замжичитися

    1. (розм.) Стати схожим на Мжичку — персонажа з роману Івана Франка «Перехресні стежки», що символізує пристосуванство, опортунізм, відмову від власних переконань задля кар’єри чи вигоди.

    2. (перен.) Зрадити ідеали, впасти в конформізм, морально деградувати, перетворитися на безпринципну людину, яка легко змінює погляди для досягнення особистих цілей.

  • замжичити

    1. (рідко) Покрити, запорошити мжичкою, дрібним дощем із снігом.

    2. (переносно) Запорошити, покрити дрібними краплями, плямами або частками чогось, що нагадують мжичку.

  • замешкуватися

    1. Почати мешкати, оселитися десь, зайнявши житло для постійного проживання.

    2. Стати заселеним, отримати мешканців (про місцевість, будинок тощо).

  • замешкувати

    1. Почати мешкати десь, заселити, зажити в якомусь місці.

    2. (перен.) Оволодіти кимось, про якесь почуття, думку тощо; опанувати.

  • замешкуваний

    Який має мешканців, заселений, населений (про місце, територію).

  • замешкатися

    Затриматися, пробути десь довше, ніж планувалося або було потрібно; забаритися.

    Повільно, із зволіканням виконувати щось; гаятися, копітися.

    Затриматися в русі, зупинитися на короткий час (про погляд, думки тощо).

  • замешкати

    1. Провести деякий час, затриматися десь, перебувати десь довше, ніж планувалося або було потрібно.

    2. Затриматися, спізнитися через повільні дії, неспішність, нездібність вчасно виконати щось.

    3. (у значенні доконаного виду) Почати мішкати, стати млявим, повільним у діях, втратити колишню швидкість або енергію.

  • замешкання

    1. (діал.) Місце, де хтось мешкає; житло, оселя.

    2. (діал.) Процес проживання, перебування десь; мешкання.

  • замешканий

    1. Який належить до Замошшя (історичної місцевості на Волині) або походить звідти; замостянський.

    2. Який стосується села Замошшя або його мешканців; замостянський.