Словник Української Мови
Буква
1. (у техніці, металургії) Замінити один метал іншим шляхом осадження з розчину його солей, використовуючи різницю в електрохімічних потенціалах; покрити шаром іншого металу.
2. (у хімії, фізиці) Зайняти місце одного елемента, іона або частинки іншим у результаті хімічної реакції або фізичного процесу, витіснити.
3. (переносно, книжн.) Заступити когось або щось, зайняти чиєсь місце, функцію, виконувати ту саму роль.
Приклад 1:
А дівчина Векла взяла віника — замести хату. Шасть віником під стіл — а там висять п’ять довженних хвостів з китицями.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
Менi прийшла мисль, що Чаргар побачив, як вiн далеко забрiв у розмовах зi мною, i поспiшив замести слiди. Спецiально для цього й було розiграно жалкеньку мелодраму.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”