Втратити свідомість, знепритомніти; впасти в непритомність.
Перен. стати нерухомим, завмерти (від сильного переживання, здивування тощо).
Перен. втратити життя, активність; завмерти, застигнути (про діяльність, життя).
Словник Української Мови
Буква
Втратити свідомість, знепритомніти; впасти в непритомність.
Перен. стати нерухомим, завмерти (від сильного переживання, здивування тощо).
Перен. втратити життя, активність; завмерти, застигнути (про діяльність, життя).
Відсутні